Перейти до основного вмісту

Фемінітиви це хто? Who?

22 травня 2019 року Кабінетом міністрів України було затверджено новий правопис української мови. Одним із пунктів було затверджено використання фемінітивів. Що ж таке фемінітиви?
Почнімо з початку. Маскулінітиви - це назви осіб чоловічої статі. Характерним для маскулінітивів є те, що вони використовуються, в більшості випадків, до людей незалежно від їх статі. Через те, що на думку деяких феміністів та феміністок сучасні мовні норми сприяють заниженню значущості жінок використовують фемінітиви. Фемінітіви — це слова жіночого роду, альтернативні або парні аналогічним поняттям чоловічого роду. 
Маскулінітив
Фемінітив
автор
авторка
клоун
клоунеса
митець
мисткиня
палітурник
палітурниця
підприємець
підприємниця
редактор
редакторка
хіромант
хіромантка
Багато суперечок завжди викликає тема використання фемінітивів. Деякі люди притримуються думки, що "це не потрібно, воно зайве і, взагалі, раніше жили і без цього". Проте, фемінітиви існували в українській мові з давніх-давен, у чому можна переконатись, якщо переглянути словники, які були укладені до XX століття. Також деякі жінки проти використання фемінітивів, бо, на їх думку, це може їх применшувати.
Інші вважають, що фемінітиви необхідно використовувати, адже таким чином ми підтверджуємо, що права жінок та чоловіків - рівні.
На мою думку, фемінітиви не потрібно ігнорувати, але краще не перенасичувати ними свої тексти чи мову. 


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Ctrl + С; Ctrl + V

Копіювати та вставити. Всім нам відомі ці комбінації клавіш, які іноді полегшують нам життя. Журналістам ж користуватися таким лайфхаком не варто, тому що можна, як мінімум, зіпсувати свою репутацію та репутацію видання. На прикладі двох інтернет-медіа Бабель та Zaxid.net розглянемо одну й ту ж новину. Вже з самого початку бачимо, що заголовки майже ідентичні, відрізняються лише словом "знову" та одним розділовим знаком. Слід зазначити, що також сайти подають майже однакову інформацію. Відмінності є, але вони не значні: якщо Бабель  акцентує більше увагу на "плівках Деркача", то Zaxid.net не акцентує уваги ні на одній з новин, а лише дає трохи більше інформації про справу з картинами. Як бачимо, на жаль, деякі журналісти публікують не лише власні тексти, а скопійовані та зредаговані, з інших ресурсів. 

"Довіряй, але перевіряй"

 Чи кожен з нас знає що таке медіаграмотність? Наскільки важливо в сучасному світі бути "медіаграмотною людиною"? Зараз є надзвичайно велика кількість ресурсів, посібників та тренінгів на цю тему. Кожен з них є унікальним, має свої плюси та мінуси. Хотілося б розповісти про проєкт та книгу "Довіряй, але перевіряй. Медіаграмотність в українському суспільстві".  Першим етапом проєкту була виставка плакатів художників з клубу ілюстраторів Pictoric, яку презентували 11 вересня 2017 року. Пізніше, роботи 15 художників та тексти 16 журналістів (як вітчизняних, так і зарубіжних) були поєднані для створення книги. Вона містить в собі понад 130 сторінок, 50 ілюстрацій та 20 статей про медіаграмотність. Яскравий дизайн, привабливі ілюстрації та захоплюючі тексти привертають увагу кожного.   "Довіряй, але перевіряй..." охоплює всі теми, дотичні до медіаграмотності. "Навіщо потрібна медіаосвіта?", "Як відрізнити справжню науку від сенсаці...