четвер, 28 травня 2020 р.

Ctrl + С; Ctrl + V

Копіювати та вставити. Всім нам відомі ці комбінації клавіш, які іноді полегшують нам життя. Журналістам ж користуватися таким лайфхаком не варто, тому що можна, як мінімум, зіпсувати свою репутацію та репутацію видання.

На прикладі двох інтернет-медіа Бабель та Zaxid.net розглянемо одну й ту ж новину. Вже з самого початку бачимо, що заголовки майже ідентичні, відрізняються лише словом "знову" та одним розділовим знаком. Слід зазначити, що також сайти подають майже однакову інформацію. Відмінності є, але вони не значні: якщо Бабель  акцентує більше увагу на "плівках Деркача", то Zaxid.net не акцентує уваги ні на одній з новин, а лише дає трохи більше інформації про справу з картинами.
Як бачимо, на жаль, деякі журналісти публікують не лише власні тексти, а скопійовані та зредаговані, з інших ресурсів. 

понеділок, 25 травня 2020 р.

Знайди власний стиль

Не знаю чого вони від мене хочуть. Так, у Львові запрацював співаючий фонтан "Івасик-Телесик". У Стрийському парку? Можливо, не була там з початку пандемії. Перерва у рік? Можливо, не знаю. Зусиллями ЛКП "Зелений Львів" та "Львівводоканал"? Напевно. Фонтан спорудили у 1964 році? Я стільки не живу, не можу підтвердити. Вирішили конструювати у 2009-2011? Довго стояв занедбаним та без води? Які молодці, похвально! Після цього він став озвучений та підсвічений? Вживу, напевно, круто виглядає. Львів'ян та гості міста полюбляють гуляти біля фонтану? Я у Львові живу лише рік, підтвердити чи спростувати не можу. Але той фонтан, що біля Оперного...

фото: То є Львів

Виглядає як нісенітниця, чи не так? Але так дійсно можна написати про що завгодно і не лише так. Якщо ви майбутній журналіст чи починаючий блогер, але не можете знайти власний стиль, то книга Ремона Кено "Вправи зі стилю" буде для вас корисною. Повірте, що ні в кого не буде схожих дописів на просторах інтернету, принаймні україномовного. У цій книзі одна й та ж сама історія переповідається 99 разів. Новина, яку я описала трішки вище, написана у стилі "незнання". Деякі зі стилів можуть здаватися абсурдними, але більшість з них — веселі.

Ремон Кено "Зазі в метро. Вправи зі стилю"

понеділок, 18 травня 2020 р.

Трохи про стріми


У добу новітніх технологій надзвичайно легко загубитися серед потоку інформації. З'являються нові журналістські жанри, наприклад мікроблог, подкаст, відеокреатив чи стрім. Про останній у нас сьогодні піде мова.

За визначенням стрім - це відео-трансляція наживо певних подій, доступна для перегляду у режимі реального часу через мережу Інтернет. Найпопулярнішими сервісами для проведення стрімів є Twitch (платформа для онлайн відеотрансляцій, але можна стрімити лише ігри) та YouTube

Трансляція на платформі YouTube

Для чого потрібні стріми? Стрімери (ті, хто організовує та проводять стріми) можуть мати на меті різне: хтось хоче поділитися цікавою інформацією, інші - завести нові знайомства, деякі - прославитись та заробити гроші. Так, на цьому, виявляється, можна непогано заробити. Основний дохід стрімерів - донати (пожертви від глядачів). Деякі рекламодавці замовляють рекламу, щоб людина, яка проводить стрім розповіла про цікавий товар, послугу чи сайт.
Також проводяться трансляції різноманітних новин, шоу та передач. Насправді, стрім можна розглядати як різновид телебачення, тому що він теж розважає глядачів, але ведучим може стати хто завгодно. 

четвер, 16 квітня 2020 р.

Фемінітиви це хто? Who?

22 травня 2019 року Кабінетом міністрів України було затверджено новий правопис української мови. Одним із пунктів було затверджено використання фемінітивів. Що ж таке фемінітиви?
Почнімо з початку. Маскулінітиви - це назви осіб чоловічої статі. Характерним для маскулінітивів є те, що вони використовуються, в більшості випадків, до людей незалежно від їх статі. Через те, що на думку деяких феміністів та феміністок сучасні мовні норми сприяють заниженню значущості жінок використовують фемінітиви. Фемінітіви — це слова жіночого роду, альтернативні або парні аналогічним поняттям чоловічого роду. 
Маскулінітив
Фемінітив
автор
авторка
клоун
клоунеса
митець
мисткиня
палітурник
палітурниця
підприємець
підприємниця
редактор
редакторка
хіромант
хіромантка
Багато суперечок завжди викликає тема використання фемінітивів. Деякі люди притримуються думки, що "це не потрібно, воно зайве і, взагалі, раніше жили і без цього". Проте, фемінітиви існували в українській мові з давніх-давен, у чому можна переконатись, якщо переглянути словники, які були укладені до XX століття. Також деякі жінки проти використання фемінітивів, бо, на їх думку, це може їх применшувати.
Інші вважають, що фемінітиви необхідно використовувати, адже таким чином ми підтверджуємо, що права жінок та чоловіків - рівні.
На мою думку, фемінітиви не потрібно ігнорувати, але краще не перенасичувати ними свої тексти чи мову. 


середа, 1 квітня 2020 р.

"Довіряй, але перевіряй"


 Чи кожен з нас знає що таке медіаграмотність? Наскільки важливо в сучасному світі бути "медіаграмотною людиною"? Зараз є надзвичайно велика кількість ресурсів, посібників та тренінгів на цю тему. Кожен з них є унікальним, має свої плюси та мінуси. Хотілося б розповісти про проєкт та книгу "Довіряй, але перевіряй. Медіаграмотність в українському суспільстві".

 Першим етапом проєкту була виставка плакатів художників з клубу ілюстраторів Pictoric, яку презентували 11 вересня 2017 року. Пізніше, роботи 15 художників та тексти 16 журналістів (як вітчизняних, так і зарубіжних) були поєднані для створення книги. Вона містить в собі понад 130 сторінок, 50 ілюстрацій та 20 статей про медіаграмотність. Яскравий дизайн, привабливі ілюстрації та захоплюючі тексти привертають увагу кожного. 

 "Довіряй, але перевіряй..." охоплює всі теми, дотичні до медіаграмотності. "Навіщо потрібна медіаосвіта?", "Як відрізнити справжню науку від сенсаційного шлаку?", "Соціальні мережі - теж перша шпальта" - такі заголовки статей можна зустріти на сторінках видання. Після прочитання цієї книги вже не матимеш сумніву про те, що таке медіаграмотність та наскільки ти медіаграмотний. 


 Книга цікава, вона варта уваги та зручна у користуванні, але у ній відсутній зміст. Це видання буде корисним як журналістам, так і кожному з нас. У ньому міститься вся необхідна інформація про медіаграмотність та присутні тестові завдання, щоб краще впізнавати маніпуляції.